середа, 20 липня 2016 р.

Море... сонце... гарна компанія.... просто КУРАЖ

Уже другий рік поспіль педагоги нашої школи, учні та батьки знаходять час та можливість відпочити на березі Чорного моря у славному місті Чорноморськ. Описати словами цей час, проведений разом, просто нереально, хоча у всіх з'явилася нова асоціація з відпочинком - КУРАЖ!


Мої майстер-класи на ПЕРСПЕКТИВІ


Фестиваль/форум ПЕРСПЕКТИВА



вівторок, 19 липня 2016 р.

Мої "золоті" та "срібні" учні

Цьогоріч за підсумками довгих та нелегких 11 років навчання, а також за результатами ДПА та ЗНО, четверо учні нашої школи здобули золоті (3) та срібну (1) медалі. Приємно відзначити, що троє відмінників навчалися в 11-Б класі, де мені пощастило бути класним керівником: Бойко Олександр (срібло), Мілих Богдан (золото), Павлюк Роман (золото).

   
Бажаю хлопцям ніколи не зупинятися на досягнутому! 
Завжди пам'ятайте, що Ви гордість і надія всього педагогічного колективу школи №20 Вінницької міської ради!

Неочікуваний подарунок від учнів


 Завжди думав, що мене важко здивувати, але мої учні та їх батьки перевершили всі мої сподівання! Ось тепер я маю ЩЕ ОДИН КЛАС... окрилених і невгамовних... курчат...


Постфактум. Випускний вечір. неОфіційна частина




Постфактум. Випускний вечір. Офіційна частина


Постфактум. Моїх сім кольорів щастя. Останній урок для 11-Б класу


Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану  квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. Я щаслива людина, адже у мене є, як мінімум, 29 справжніх друзів! Це мій клас!


Постфактум. Останній дзвоник 2016

27 травня 2016 року відбулося свято Останнього дзвоника, на яке чекають учні та, особливо, вчителі. Це свято і радісне, і сумне водночас. Особисто для мене - надзвичайно сумне, адже я підводив риску під результатом гарної та плідної співпраці з моїми вихованцями, учнями 11-Б класу, до яких я за 7 років прикіпів і душею, і серцем... Дякую вам, мої любі, за ці незабутні роки!